ЛЕГЕНДА ПРО ЛЕМУРІЮ
 За останні два‑ три мільярди років
карта світу перетерпіла колосальні зміни. Геологи думають, що спочатку
всі землі становили один єдиний континент, Пангею, що стояв посередині
величезного океану. Потім він розпався на Лавразію, що включала в себе
нинішні Північну Америку, Європу, а також Північну і Центральну Азію, і
Гондвану, у яку входили теперішні Південна Америка, Африка, Антарктида,
Індія і Австралія, між якими пролягало величезне середземне море
(Тетіс).
Це лемурія царство світла і краси було
Землею богів. Єгиптяни поклонялися Сяючим істотам, що стояли за
Осирісом у сузір’ї Великої Ведмедиці, і зорієнтували Велику піраміду на
альфу Дракона (тобто саму яскраву зірку в сузір’ї Дракона, Тубан), що
була в ті часи Полярною зіркою. Індіанці сіу говорять про острів на
півночі, колісці їхніх предків, поглиненої водами. Знамениті колеса
пророка Іезекііля рухалися з півночі. Зевс і Гермес з’явилися грекам з
гори Олімп, що символізував північні райони. Навіть сьогодні різдвяний
дід (або Дід Мороз) живе у своїй Країні чудес на Північному полюсі.
Дослідники НЛО відзначають, що ці об’єкти звичайно спочатку з’являються
на півночі, приблизно крізь полюсні проходи в радіаційних поясах Землі,
відкритих Ван Алленом. Або, можливо, їх направляє підземна цивілізація
Агарті, що нібито існує під нашими ногами на багатокілометровій
глибині. Адепти таємних знань учать, що покритий нині льодами Північний
полюс був Едемом, колискою людства.
Люди другого циклу жили на приполярному
континенті Гиперборія, над яким не заходило сонце. По древніх
свідченнях, гіперборейці були дуже високими блондинами зі світлою
шкірою і блакитними очами, тобто являли собою ідеальний нордичний тип
людини. У легендах стверджується, що гіперборейці були зоряними
прибульцями, які колонізували цю частину Землі, схожу на їхню власну
планету, і стали прабатьками білої раси. В VI столітті до н.е. Гекатей
Милетский писав, що гіперборейці поклонялися Аполлону в чудесному
круглому храмі, що часто ототожнюють зі Стоунхенджем, маючи на увазі,
що країна Гіперборія в дійсності була Древньою Британією.
У пам’яті народів зберігся неясний
відзвук колосального катаклізму, що спустошив ці прекрасні північні
землі. У легендах говориться, як Сонце змінило свій курс, а комета
упала змістила вісь Землі, завершився один з віків світу. Перекази майя
і індусів навіть наводять на припущення ядерної війни між богами
Гіпербореї і магами Лемурії, що потрясла всю планету, викликавши зміну
клімату і настання льодовикового періоду. Скіфи, сини гіперборейців,
навколо Чорного моря споруджували своїм предкам таємничі менгіри.
Третя людська раса влаштувалася на
континенті, відомому серед народів нинішніх регіонів Індійського і
Тихого океанів як Лемурія. Перші народи Лемурії складалися нібито з
гігантів‑ гермафродитів. За мільйони років вони еволюціонували в
чоловіків і жінок, а їхній ріст знизився з 365 до 215 сантиметрів.
Загалом, лемурійці своїм виглядом нагадували червоношкірих індіанців
часів конкісти, хоча їхня шкіра мала блакитнуватий відтінок. В
окультних переказах розповідається, що вчителі з Венери відкрили
присвяченим Лемурії космічні істини; із цих піднесених доктрин
сформувалося таємне знання Сходу.
Лемурійці будували величезні міста. З
білого каменю гір (мармуру) і із чорного каменю (підземної лави) вони
висікши свої власні зображення по своєму розмірі і подобі і поклонялися
їм.
Учені, імовірно навчені людьми космосу,
вивчили радіоніку, засновану на сонячній і космічній енергії, і
принесли світло і тепло в житла і виробничі приміщення. Глибокі знання
дорогоцінних каменів відкрили їм дивні властивості напівпровідників і
лазерних променів. Лемурійці були також знамениті своїм холодним
світлом, сторіччями не гаснучим у лампах.
Коли нафтові свердловини на Землі
висохнуть, учені безсумнівно коли‑ нибудь використають космічні сили,
які були відомі лемурійцям, представлені у вигляді хрестів, кіл і
свастик, зображених на древніх каменях, знайдених на Юкатані і в Індії.
Знання і сила породжує духовну гординю.
Учені Лемурії втягувалися в окультну практику, поки білі і чорні маги,
що володіли нищівною зброєю, у боротьбі один з одним не знищили свою
цивілізацію, що прийшла в занепад. У переказах азіатських народів
розповідається про космічні кораблі, що прилітали з Марсу у Венери для
порятунку обраних. Обрані залишки раси Лемурії вкрилися на її західному
краї під керівництвом Ману, або Божественного провідника, звідки вони
могли добратися до Атлантиди, покритою зеленню молодої країни,
незадовго до того виниклої з океану. Інші біженці мігрували в Америку,
Індію і Китай, де продовжили сонячну культуру своєї затонулої
батьківщини.
Знання і культ Сонця, насаджені в Лемурії, доходили до Європи спочатку через Атлантиду, а потім з Індії, Єгипту і Вавилона. Посилання на джерело:
http://esc.lviv.ua/?p=508
|
