Існування висячих садів Семіраміди – не легенда, а
історично доведений факт, хоча із їх створенням пов’язана легендарна історія
про ассірійську царицю Семіраміду, яку взяв за дружину Навуходоносор в свої
володіння недалеко від сучасного Багдаду (90 км): у Вавилон. Царівна сумувала у цьому
піщаному місті, де не було жодного деревця чи травички. Навуходоносор вирішив
зробити все, щоб його дружина не марніла на очах, і збудував висячі сади поруч
зі своїм палацом. Це було приблизно 3 тисячі років тому...
(Застереження, послане графом
Хеймоном лордові Карнарвону за півроку до його смерті).
"Лорд Карнарвон. Не входити в гробницю. Неслухняність
веде до смерті. Спочатку хвороба, від якої він не
оправиться. Смерть забере його в Єгипті…”
Ніколи ще самолюбство Людства не терпіло
такого оглушливого фіаско, як в 20-х роках нашого століття.
Тоді наша молода цивілізація переживала небувалий
щиросердечний підйом, тільки що люди винайшли
автомобіль, зуміли скорити повітряний простір за
допомогою аеропланів, здавалося, не
існувало ніяких перешкод перед людським генієм.
Через сорок років подібна ейфорія повторилася (в 1960-х роках ми ввійшли в
Космос, побували на Місяці, тільки не полетіли на Марс). Але
тоді, на зорі століття, усе було вперше, ученим здавалося, що всі або
майже всі закони природи вже відкриті і, коштує лише
мало-мало піднапружитися, усе у світі буде розкладено
по поличках, і наступить золоте століття знань…
Єгипетські піраміди незрівнянно більші
найбільших європейських кам'яних могил. Це - цілі гори, складені з величезного тесаного
каміння. У піраміді вікон немає, вузький
і темний прохід веде в темний зал, де стоїть кам'яна статуя царя, а під
нею міститься підземний склеп, де похований померлий. Великі піраміди збереглися до
нашого часу; вони знаходяться недалеко від Мемфіса, на лівому березі Нілу. Найбільшу збудував цар Хеопс, за
3000 років до Різдва Христового, вона - у 70 сажнів висоти і складається майже
з 2,5 мільйонів великих каменів; поруч з нею майже такої ж величини піраміда
Хефрена;
Знаменита чотиригранна форма пірамід виникла не
одразу. Скіфи
робили поховання у вигляді земляних пагорбів - курганів. Єгиптяни
ставили "пагорби" з каменю - піраміди. Вперше
це сталося після об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту, в XXVIII столітті до
нашої ери, коли перед засновником III династії фараона Джосера (Зосером) стояло
завдання зміцнення єдності країни.І тут, на думку істориків,
важливу роль у зміцненні центральної влади зіграла "нова концепція
Обожнювання" царя. Хоча царські поховання відрізнялися
більшою пишнотою, вони в принципі не відрізнялися від гробниць придворних
вельмож, були одні й ті ж споруди мастаби. Над камерою з саркофагом, що
містить мумію, насипався прямокутний пагорб з дрібних каменів, де ставився потім
невеликий будинок з великих кам'яних блоків - "мастаба" (по-арабському
- "лава").
Існування висячих садів Семіраміди – не легенда, а
історично доведений факт, хоча із їх створенням пов’язана легендарна історія
про ассірійську царицю Семіраміду, яку взяв за дружину Навуходоносор в свої
володіння недалеко від сучасного Багдаду (
(Застереження, послане графом
Хеймоном лордові Карнарвону за півроку до його смерті).
